Ігор Целип – про плани, нові проєкти та внутрішні зміни
Співак Ігор Целип сьогодні зосереджений не лише на музиці, а й на створенні спільноти, розвитку власних проєктів і пошуку нового звучання для українських пісень.
В інтерв’ю артист розповідає, над чим працює зараз, чому для нього важлива щирість у творчості, як з’явився проєкт «Танці Лондон» і які ідеї він планує втілити найближчим часом.
Ігорю, зараз Ви виглядаєте дуже зосередженим на розвитку. На чому саме хочете сфокусуватися в найближчий період?
Перш за все, хочу сконцентруватися на розвитку проєкту «Танці Лондон». Він уже відбувся кілька разів, і кожного разу ми бачимо, наскільки це потрібно людям. Це не просто події – це про спільноту, про відчуття дому далеко від дому. Моя мета – зробити цей проєкт масштабнішим: додати нові ідеї, залучити більше артистів, розширити формат, щоб українці в Лондоні мали справжній простір для єднання й відпочинку.
Паралельно Ви активно працюєте над музикою. У якому напрямку зараз рухаєтеся творчо?
Зараз у мене в роботі кілька нових пісень, і я дуже хочу їх довести до того стану, коли вони будуть не просто «готові», а справді відчуватимуться моїми. Я став більше уваги приділяти не формі, а змісту. Хочеться, щоб кожна пісня мала внутрішню правду, щоб люди могли впізнати себе в цих історіях.
Ви не раз згадував про ідею відродження українських пісень. Що це за проєкт і чому він для Вас важливий?
Це ідея, яку я давно ношу в собі. Є багато українських пісень, з якими ми виросли, які знають усі, але хочеться дати їм нове життя, нове звучання. Зберегти душу, але подати їх сучасною мовою.
Для мене це дуже особистий проєкт, бо це про коріння, про пам’ять і про те, ким ми є. Зараз я вже працюю над концепцією і спілкуюся з артистами, з якими хотів би зробити колаборації.
Ігорю, наскільки для Вас сьогодні важливі спільні проєкти та колаборації?
Дуже важливі. Я взагалі вірю, що в поєднанні різних енергій і поглядів народжується щось сильніше, ніж у сольній роботі. Колаборації – це завжди обмін досвідом, емоціями, ідеями.
Зараз є кілька імен, з якими ми ведемо розмови, і я дуже сподіваюся, що ці проєкти складуться. Хочеться робити не просто фіти, а справді змістовні роботи.
Розкажіть більше про проєкт «Танці Лондон»?
Мене надихає реакція людей. Коли бачиш, як вони приходять, знайомляться, спілкуються, підтримують одне одного – розумієш, що робиш щось справді потрібне.
Це не лише про музику чи танці. Це про відчуття єдності, про можливість хоча б на кілька годин відчути себе серед своїх. І саме це мотивує розвивати проєкт далі.
Якщо говорити ширше, яким Ви бачите свій наступний етап як артиста?
Я хочу рости – і творчо, і внутрішньо. Мені важливо не стояти на місці, не повторюватися, не робити щось «по інерції». Хочу залишатися чесним у музиці й у рішеннях.
Зараз для мене головне – не зупинятися, рухатися вперед, пробувати нове і при цьому залишатися собою. Робити все щиро й від душі – це, мабуть, мій головний орієнтир.
Ігорю, що б Ви хотіли, щоб слухачі відчували, коли чують Вашу музику або приходять на події?
Хочеться, щоб люди відчували тепло, підтримку і щирість. Щоб вони виходили з відчуттям, що їм стало трохи легше, трохи світліше.
Музика для мене – це не просто звук. Це спосіб бути поруч, навіть коли складно. І якщо мої пісні чи проєкти можуть комусь у цьому допомогти – значить, я рухаюся в правильному напрямку.
