Альона Олійник: Любов до своєї справи
Альона — талановита дизайнерка і засновниця бренду ao2, який втілює ідею усвідомленої моди, що виходить за межі часу. У цьому інтерв’ю вона ділиться своїм творчим шляхом, який починався ще з ремісничих традицій її прадіда та бабусі, розповідає про натхнення, яке черпає з різнобарвності світу, мистецтва, та про мрії, які поступово втілює. Бренд ao2 пропонує щось більше, ніж просто одяг — це філософія, що поєднує мистецтво, індивідуальність і турботу про планету. Ми поговоримо з Альоною про slow fashion, значення автентичності, важливість усвідомленого споживання, а також про те, що надихає її на нові творчі проєкти
Альоно, сьогодні Ви засновниця, креативна директорка бренду ао2, дизайнерка зі своєю філософією. Розкажіть, з чого починався Ваш творчий шлях?
Мій творчий шлях, гадаю, почався з мого прадіда та бабусі, а вже потім до шляху долучилася я зі своїми здібностями. Мій прадід був талановитим кравцем: він неперевершено шив кожухи, до нього з’їжджалися з усієї Житомирщини. Бабуся наслідувала його ремесло та пішла далі, ставши конструктором і закрійником. Я ж мала пристрасть до малювання та просторової геометрії, тому експерименти з конструкціями у мене в генах. Мій перший серйозний дизайн був, до речі, ресайклінг, хоча ми тоді ще не знали цього слова. Це було моє перше пальто, яке я створила у 17 чи 18 років. Бабуся пожертвувала мені два своїх старих фірмових пальта, я придумала дизайн, а вона допомогла покроїти та пошити його. Я трохи вагалась, обираючи між професією художника та дизайнера, але зрештою обрала дизайн. Проте художня складова залишається важливою частиною моєї ідентичності, і саме тому в моєму арсеналі багато артпроєктів – від складних сценічних костюмів до масштабних шоу-дефіле. Моя перша колекція побачила світ в 1998 році: це були штани та топи з рудої шкіри, розписані в стилі малюнків Майя. У 1999 році відбувся мій перший показ в рамках Ukrainian Fashion Week (тоді ще Сезони моди) у співавторстві з двома молодими дизайнерками. Того ж року мене запросили як стиліста та дизайнера на фестиваль українських виконавців «Червона Рута». У 2003 році я заснувала власну лабораторію дизайну – Oleynik Design Studio, і почала працювати з українськими зірками шоу-бізнесу та компаніями. Серед моїх клієнтів – Джамала, Ольга Цибульська, Freedom Jazz, Римма Зюбіна, Ірина Білик та багато інших. Серед компаній – М1, KEUNE, Таврійські Ігри, АГРОМАТ та інші. Я довго не могла обрати між комерційним дизайном та артом, але зрештою вирішила поєднати обидва напрями, розділивши проєкти. Так у 2011році з’явився бренд одягу ao2, а у 2017 відбувся перфоманс в рамках Ukrainian Fashion Week у колаборації з Freedom ballet у постановці Олени Коляденко. Цей перфоманс був присвячений ідеї, що кожен із нас несе в собі унікальну природу, а в цьому і є наша сила, опора і краса. У показі брали участь не фешн моделі, а наші клієнти, серед яких, крім балету, були українські зірки Ольга Цибульська, MamaRika та інші.
У чому глобальна місія та ідея бренду ао2?
Місія бренду – розкрити для кожної людини цінність екологічного формату моди, що несе в собі дбайливе ставлення до планети та повагу до автентичності кожної особистості. Ідея бренду – за допомогою унікальної структури, варіативного дизайну та новаторських конструкцій збагатити погляд на повсякденний одяг і донести, що він має бути доповненням вашої глибинної ідентичності, естетичним та свідомим вибором.
Колекції бренду ао2 є ексклюзивними та виготовляються в лімітованій кількості. Хто є вашими клієнтами?
Наші клієнти – це люди, які люблять життя, обожнюють саморозвиток, експерименти та цінують свою індивідуальність. Вони активні, цінують свій час та автентичний стиль.
Альоно, тобто одяг бренду ао2 – це slow fashion, який буде актуальним і через п’ять, і через десять років?
Саме так. Більшість моїх дизайнів позачасові. Секрет унікальності полягає в особливих конструкціях та стилістичних прийомах, а також у високій якості виконання та матеріалів.
Які тканини використовуються для виготовлення виробів ао2?
Ми здебільшого використовуємо натуральні тканини та лише мінімальну кількість синтетичних матеріалів.
Ви просуваєте ідею sustainable fashion. А чи дотримуєтеся принципів свідомого споживання в повсякденному життя?
Звичайно, я вже дуже багато років тримаю фокус на цій темі. Звісно, я сортую сміття – у цьому я справжня зануда. Щодо ставлення до речей, то маю природний імунітет до шопоголізму, оскільки віддаю перевагу якісним речам. Люблю, коли вони служать довго і займають мінімум простору. У моєму гардеробі переважає базова класика, яка завжди актуальна, або ж дизайнерські речі – своєрідне мистецтво, що, як відомо, поза часом.
Які ще у Вас ідеї та мрії? Що хочеться втілити?
Я дуже люблю втілювати проєкти, що поєднують дизайн одягу та арт. Хочу втілити ідею перформансу з колекцією ао2, ідея якого народилася ще до війни й поки чекає свого часу. Вона присвячена моєму прадіду, його звали Карпо Яковець. Якби він обрав інше ремесло, можливо, бабуся пішла б іншим шляхом, і я б не мала стільки неймовірного творчого досвіду, що дав мені саме дизайн одягу.
Ще одна ідея, яка поступово втілюється в життя, – це авторська школа автентичного стилю, що виростає з мого терапевтичного курсу “Театр образів”. У ньому я поєднала стилістичні прийоми, акторські практики, фотографію та мій великий досвід роботи з людьми. Ми маємо внутрішню глибинну ідентичність і зовнішній образ, які повинні звучати в унісон. Цей проєкт створений з метою навчити гармонійно поєднувати ці два аспекти. Я сама довго блукала серед хибних установок, соціальних шаблонів, крок за кроком розкриваючи свою ідентичність різними методами. Тому й виник цей напрямок, бо сполучення “бути собою”, як на мене, несе в собі досить складну концепцію. Це шлях довжиною в життя, але в цьому і є його сенс.
Альоно, що для Вас є джерелом енергії? Хто чи що Вас надихає?
Мій спосіб життя і є моїм джерелом енергії. Це творчість, поєднана з дисципліною, духовні та тілесні практики, а також певні правила й ставлення до себе, оточення та життя в цілому. Я люблю стан натхнення, адже він розширює сприйняття і створює простір для ідей. З роками я напрацювала навичку налаштовувати себе на цей стан. Різними методами – від творчих практик до тілесних та медитативних. Обожнюю слухати лекції з історії мистецтв, про життя художників і їхні шляхи. У мене є улюблені дизайнери, історії яких час від часу надихають. Обожнюю танцювати, бо танець здатен повернути мене майже з будь-якого мінусового стану. Ще мене дуже надихають люди, які обирають свій власний шлях, навіть коли все, здається, йде проти них. Як на мене, завжди є чим надихатись та наповнюватись. Усе залежить від фокусу уваги та намірів. Цей світ такий різнобарвний, у ньому стільки неймовірних особистостей, творчості та всього дивного і прекрасного. Варто лише мати бажання, а натхнення завжди знайдеться.
