«Зірочка палай»: Анна Трінчер про новий етап у музиці та сміливість жити з кайфом

Анна Трінчер завжди вміла дивувати своїх слухачів щирістю, глибиною та здатністю відверто говорити про свої почуття. Її ліричні пісні зачіпали серця, викликали сльози та змушували замислитися. 

А сьогодні співачка вирішила показати іншу сторону своєї творчості — драйвову та легку. Її новий трек — це справжній вибух енергії, що немов нагадує: після дощу завжди виходить сонце, а після смутку неодмінно настає час щасливих моментів.

Про нову музику, натхнення та важливість вміння відпустити темряву, щоб нарешті відкрити серце світлу – далі.

Анно, Ви завжди випромінюєте неймовірну енергію та силу духу. Що є вашим найбільшим джерелом натхнення?

Насправді моє головне джерело натхнення – це люди. Я обожнюю спостерігати за емоціями, відчувати енергію залу під час виступів, читати коментарі та повідомлення слухачів. Це дає мені сили рухатися вперед.

Знаєте, є особливі моменти, коли стоїш на сцені, звучить музика, і ти бачиш, як хтось у залі співає разом з тобою, у когось на очах сльози, хтось просто світиться від щастя – і це магія. Це розуміння, що твоя творчість не просто існує, а впливає, змінює щось у людях, допомагає їм прожити свої історії.

Окремо мене дуже надихають жінки. Їхня сила, їхня здатність бути ніжними й одночасно незламними, підтримувати інших, але при цьому ніколи не зраджувати себе. Я завжди захоплююсь тими, хто сміливо йде своїм шляхом, не боїться бути яскравою, голосною, самодостатньою. Саме тому у своїй музиці я хочу передавати цю енергію – нагадувати кожній дівчині, кожній жінці, що вона може все, що її голос має силу, що вона створена для того, щоб сяяти.

Ви –  трендсеттер української сцени. Як вам вдається відчувати сучасні тенденції та водночас залишатися вірною собі?

Я завжди слідкую за тим, що відбувається у світі музики, моди, соцмереж. Це неймовірно захоплює – бачити, як швидко змінюється культура, як розвивається стиль, які нові форми самовираження з’являються. Але при цьому дуже важливо залишатися собою, адже тренди змінюються, а твоя унікальність – це те, що залишається назавжди.

Я відчуваю, що моя аудиторія цінує щирість, тому я не намагаюся підлаштовуватися під щось штучне. Якщо відчуваю, що це “моє” – беру, якщо ні – проходжу повз. Для мене головне – не гнатися за хайпом, а створювати щось, що відгукується саме в моєму серці.

А ще, мені здається, сучасна музика і культура дають величезну свободу бути різною. Можна одночасно бути тендітною і сміливою, сильною і вразливою, глибокою і грайливою. І я дозволяю собі експериментувати, змінюватися, відкривати нові грані себе – але завжди залишаюся чесною перед собою і своїми слухачами.

Анно, ваш новий трек має більш позитивне звучання після серії ліричних пісень. Чому вирішили змінити настрій у музиці?

Життя – це емоційні гойдалки. І це нормально, що в певний момент хочеться заспівати про біль, то в інший – про свободу, радість і внутрішню силу. Також я прийшла до того, що всі мої пісні відображали певний етап прожиття мною важкого періоду. Кожна композиція була своєрідною терапією, способом прожити, проговорити і нарешті відпустити те, що боліло всередині.

Але в якийсь момент відчула: я готова відкрити нову сторінку, хочу співати про легкість, про щастя, про те, що після темних часів завжди приходить світло. Ця пісня – це такий собі ковток свіжого повітря, момент, коли ти кажеш собі: “Досить сумувати! Час кайфувати від життя!”. Це стан, коли ти більше не дозволяєш минулому тягнути тебе назад, коли ти відпускаєш усе зайве і починаєш жити тут і зараз, із повною віддачею.

Я захотіла подарувати слухачам цю емоцію – легкість і драйв, відчуття, що життя прекрасне саме зараз, що не треба чекати ідеального моменту, щоб бути щасливим. Бо кожному з нас іноді просто необхідно нагадати: ти заслуговуєш на щастя, і воно вже поруч.

Ваші пісні завжди мають глибоке емоційне наповнення. Що б Ви хотіли, аби слухачі відчули, коли почують цю композицію?

Я хочу, щоб кожен, хто почує цю пісню, хоча б на мить забув про свої проблеми, про зайві тривоги і просто відчув себе живим. Відчув легкість, кайф, свободу. 

Але найголовніше – ця пісня про стан, коли ти нарешті відпускаєш усе зайве, всі сумніви, страхи і розумієш: життя не для того, щоб зациклюватися на болю. Воно для того, щоб палати! Я хочу транслювати своїм слухачам це відчуття – що все буде добре, що попереду ще стільки можливостей, емоцій, перемог. Варто лише дозволити собі жити на повну, без страху, без обмежень, просто насолоджуючись кожним моментом.

У творчості часто бувають періоди вигорання або сумніви. Анно, як Ви справляєтеся з такими моментами? Що допомагає повертати натхнення?

Я не буду ідеалізувати – такі періоди бувають у всіх, і я не виняток. Іноді ти просто відчуваєш, що втрачаєш зв’язок із музикою, із собою, і це найстрашніше для артиста. Але я навчилася приймати ці моменти не як кінець, а як частину шляху.

Мені допомагає робити паузу, дозволяти собі відпочити без почуття провини. Перемикатися на щось інше – медитую, займаюся спортом, спілкуюся з друзями, пробую нові заняття, які взагалі не пов’язані з музикою. Часто натхнення повертається в найнесподіваніший момент – коли ти перестаєш його шукати.

Ще один важливий момент – це люди навколо. Мої рідні, моя команда, навіть мої слухачі. Коли я читаю повідомлення від людей, які пишуть, що моя музика допомогла їм пережити складні періоди, я розумію, що маю продовжувати. Іноді мотивація приходить не зсередини, а ззовні, і це нормально.

Ну і головне – я вчуся не боятися змінюватися. Якщо я відчуваю, що мені більше не цікаво робити щось у певному стилі чи форматі, я просто дозволяю собі експериментувати. Бо творчість – це свобода, і коли ти забуваєш про це, натхнення зникає.

Анно, що для вас означає внутрішня гармонія?

Для мене внутрішня гармонія – це коли я чесна перед собою. Коли я не намагаюся відповідати чиїмось очікуванням, а живу у своєму ритмі, роблю те, що приносить справжнє задоволення, і дозволяю собі бути різною.

Це про баланс між роботою і відпочинком, між віддачею світу та турботою про себе. Адже дуже легко загубитися в постійному русі, коли ти артист, коли навколо шалений ритм, дедлайни, сцена, соцмережі. Але якщо не знаходити часу на себе, на прості радощі, на тишу – можна дуже швидко втратити зв’язок із собою.

Внутрішня гармонія для мене – це ще й прийняття всіх своїх сторін: як сильних, так і вразливих. Це розуміння, що я не маю бути ідеальною, що я можу помилятися, змінюватися, шукати себе. Це коли я дозволяю собі бути собою – без страху, без масок, без надмірного контролю.

Ну і, звичайно, гармонія – це люди поруч. Це відчуття, що тебе приймають і розуміють, що ти не одна. Що поруч є ті, хто підтримають, хто поділять і радість, і труднощі. Адже яка б сильна ти не була, справжня гармонія народжується саме у відчутті любові – до себе, до людей, до життя.

Які ваші плани у музиці на майбутнє?

У мене багато творчих ідей, і я відчуваю, що зараз саме той період, коли хочеться сміливо експериментувати, відкривати нові грані себе в музиці. Я не люблю стояти на місці, тому в майбутньому точно буде багато несподіваного – і в звучанні, і в подачі, і в емоціях, які я хочу передати.

Також я активно працюю над новими треками, і вони будуть різні: щось дуже особисте та чуттєве, а щось – вибухове, драйвове, те, що змусить рухатися. Я хочу створювати музику, яка не просто звучить у навушниках, а яка проживається слухачами, стає частиною їхніх історій.

Ну і, звичайно, я мрію про великі концерти, зустрічі з аудиторією, можливість ділитися енергією наживо. Для мене сцена – це місце справжньої магії, де відбувається взаємний обмін емоціями. Тому хочеться ще більше якісних шоу, живого звуку, нових творчих викликів і, звісно, особливих моментів, які запам’ятаються назавжди.