Воєнкомша
ОКСАНА ПЕТРУК
Юрист, психолог, автор книги
Оксано, Ви сьогодні є психологинею та маєте відповідний державний диплом. Розкажіть, що саме Ви закінчували й чому обрали цю професію?
Вітаю всю мою аудиторію та вдячних клієнтів. Взагалі моя основна професія понад 17 років – це юриспруденція. У свій час працювала в різних напрямах, адже мені подобається орієнтуватися в усьому для загального розвитку. Під час війни я перейшла на вузькопрофільне військове направлення, бо мала можливість служити в системі МВС, тому добре орієнтувалася в підготовці юридичних документів для військовослужбовців (рапорти, накази, розпорядження, виплати, посади). У травні 2023 року здобула ступінь магістра за спеціальністю «Психологія» в галузі знань «Соціальні та поведінкові науки».
Що стало поштовхом до цього вибору? Чому саме психологія?
Напевно, це не я обрала психологію, а вона мене. Я вже мала достатньо професійного досвіду під час того, як приймала людей з різними юридичним питаннями. Не завжди професія юриста сходилася лише на підготовці юридичних документів, а ще і в терміновій підтримці та необхідній допомозі клієнту. Безболісно, швидко перенести стрес з будь-якого особистого питання – саме ця функція покладалася на мене як юриста по військовому питанню, а вже на сьогодні і дипломованого психолога.
Але ж психологія має багато напрямів: дитячий, сімейний, соціальний, військовий. Який напрям Ви обрали для себе як фахівчиня?
Так і є! Особисто я обрала напрям для військовослужбовців, адже я починала з ними працювати ще під час повномасштабного вторгнення сторони агресора на територію нашої країни, і всі важкі моменти проходила разом зі своїм клієнтами. Також я займаюся сімейною психологією – зокрема, для родин військових. Упродовж 3 років я приймала жінок, дівчат, дітей, батьків, сестер військовослужбовців, які не мали можливість вийти зі мною на зв’язок, тому консультувала близьких людей клієнта. Моє завдання – вислухати, зрозуміти прохання та переконати всіма можливими шляхами, що все буде добре і все можна здолати.
Які найпоширеніші проблеми виникають у військових і їхніх родин?
Для деяких військових – це страх перед виходом на позицію. Вони чітко усвідомлюють, що кожен їхній вихід може стати останнім. У таких випадках я розмовляю з ними перед виходом на позицію, якщо вони самі виявляють бажання. Так само у більшості чоловіків емоційно-психологічна перевтома, яка у деяких випадках переходить у хронічну форму. У дружин інша тривога: чоловік не бере слухавки, не пише повідомлення. Всі дівчата нервують, коли рідної людини немає в мережі довгий час. Отже, жінки військовослужбовців так само «психологічно побитті», адже теж перебувають у постійному емоційному стресі.
Тому мій підхід – індивідуальний. Комусь достатньо трьох зустрічей, а з кимось ми працюємо довше – усе залежить від глибини психологічної травми.
Оксано, Ви щодня працюєте з болем інших людей. Як вдається залишатися сильною, врівноваженою та позитивною?
Дуже влучне запитання! Коли фахівець тільки починає працювати з людьми, то він сам навчається та потихеньку збільшує навантаження на свою нервову систему. Тому баланс – обов’язковий. У свій час я не дотримувалася даного ланцюга, що так само призвело до емоційного та професійного вигорання в військовому направленні. Потік клієнтів був надто інтенсивним, а я не могла відмовити нікому. Я змогла всім допомогти, але згодом, як кажуть психологи, «перегоріла лампочка».
Як Ви на той час справлялися з особистою психологічною перевтомою та емоційними стресами? Як відновлювалися після емоційного виснаження? І що б порадили іншим, Оксано?
По-перше, спокій! Краще 30 діб, проте, якщо немає можливості, хоча б 14 днів відпочинку в родинному колі, у середовищі, де вам комфортно. Обмежити час перебування в інтернеті, краще почитати книжки, які вам до вподоби. Мислити позитивно, навіть коли це важко, мріяти про приємні речі та обдумувати план їх реалізації. Більше бувати на природі – вона найкращий антидепресант. І найголовніше: згадувати щасливі моменти життя, головне при цьому уявляти, нібито картинку перед очима минулого, коли Вам було добре. Це активує ендорфіни.
В наш час багато людей п’ють заспокійливі препарати. А якщо людині не допомагає навіть психолог? Чи варто звертатися до медикаментів?
Медикаментозне лікування призначає лікар із медичною освітою. Психологи можуть лікувати словесно, знайти саме негативний подразник нервової системи та працювати над його знищенням у найкоротші терміни. Я вважаю, що спочатку потрібно йти до психолога, вибирати по наявному досвіду роботи та практичним навичкам в сфері психології. Якщо ситуація буде безвихідною, тоді приймати ліки за показами лікаря та під його наглядом. Психологам важко працювати з клієнтами, які під дією ліків, адже їхня свідомість іноді буває заплутаною та віддаленою від реальних подій.
Сьогодні професія психолога дуже актуальна. Як Ви це відчуваєте у своїй практиці?
Безумовно. Але Ви повинні розуміти, що будь-яка професія залишає відбиток на вашому психологічному стані. Якщо ви працюєте з важкими темами, з людьми, які мають глибокі травми, потрібно бути готовими тримати себе в ресурсі. Бо інакше – ви впадете в ту ж прірву, що й клієнт.
Психолог – це сильна духом та характером людина з неабияким проявом доброти та справедливості.
І наостанок: Ви нещодавно написали свою першу книгу під назвою «Воєнкомша». Про що вона?
Так, на свій День народження я презентувала свою авторську роботу. Це більше автобіографія, що описує моє шалене, неспокійне та непокірне життя під час війни в Україні. У книзі кохання, гроші, корупція, вихід з різних важких психологічних ситуацій. Це щось на кшталт посібника для людей, які хочуть жити цікаво. Придбати книгу можна, написавши мені в особисті повідомлення.
Побажання читачам:
Минуле не переписати, майбутнє нам не відоме, а сьогодення Ви в праві будувати так, як хочете! Отримуйте від життя все: кохання, позитив та досвід, який зможете передати наступному поколінню. Всім мира та добра!!!
З повагою, Юристка, психологиня, блогерка України – Петрук Оксана
