Нова естетика життя
Анастасія Бессараб
У світі, де зовнішній шум стає фоном повсякденності, справжня цінність усе частіше зміщується в бік внутрішньої тиші та усвідомленості.
Анастасія – експертка у сфері wellness, чайної культури та китайської метафізики, яка формує власну філософію гармонійного життя. Її підхід поєднує давні знання та сучасне бачення людини як цілісної системи, де тіло, енергія, емоції та простір взаємопов’язані.
Це інтерв’ю – про нову естетику життя, де гармонія стає стилем, жіночність розкривається як глибина, а щоденні ритуали перетворюються на шлях до внутрішньої ясності, краси та відчуття себе.
Анастасія, як би Ви коротко описали свою професійну діяльність?
Я працюю на перетині wellness, усвідомленого способу життя, чайної культури та китайської метафізики. Моя діяльність пов’язана з тим, щоб допомагати людям краще відчувати себе, своє тіло, свій ритм, свої природні ресурси.
Я розвиваю чайний проєкт, авторську чайну школу, працюю з темою п’яти елементів, Ба-цзи, гармонізації простору та внутрішнього стану. Для мене це не окремі напрями, а єдина система: через смак, ритуал, харчування, красу і знання про себе людина може повернутися до балансу.
Що вплинуло на Ваш перший крок у цій сфері?
Мій перший крок народився з особистого пошуку. Я завжди відчувала, що краса, здоров’я і внутрішня гармонія не можуть існувати окремо. Можна виглядати добре зовні, але не мати спокою всередині. І навпаки – коли людина знаходить контакт із собою, це дуже швидко відображається і в зовнішності, і в енергії, і в тому, як вона проявляється у світі.
Чайна культура, харчування, китайська метафізика стали для мене не просто інструментами, а мовою, через яку можна дуже тонко говорити з людиною про її стан, силу, цикли життя і шлях до себе.
Як титули Mrs. Italy та Mrs. Europe Best Model вплинули на Ваше життя?
Ці титули стали для мене не лише красивими статусами, а й важливим підтвердженням того, що жіночність, зрілість, внутрішня глибина і краса можуть звучати дуже сучасно.
Вони дали мені більше видимості, впевненості та відповідальності. Але головне – вони допомогли ще ясніше зрозуміти, що справжня краса починається не з ідеальної картинки, а з внутрішнього стану. Коли жінка знає себе, поважає свій шлях, своє тіло, свою історію – вона випромінює зовсім іншу силу.
Анастасія, як Ви визначаєте, що харчування справді підходить конкретній людині?
Я вірю, що харчування має не лише відповідати загальним правилам, а й підходити конкретній людині: її тілу, способу життя, емоційному стану, сезону, навіть внутрішнім циклам.
Якщо після їжі людина відчуває легкість, ясність, тепло, стабільну енергію — це добрий знак. Якщо ж з’являється важкість, втома, тривожність або постійна тяга до солодкого чи стимуляторів, тіло вже підказує, що баланс порушений.
У своїй роботі я дивлюся на харчування ширше: через тіло, емоції, енергію п’яти елементів і здатність їжі підтримувати людину, а не просто «закривати голод».
Яку роль відіграють смак, запах і текстура у формуванні харчових звичок?
Величезну. Ми часто думаємо, що харчові звички – це тільки дисципліна. Але насправді вони дуже пов’язані з відчуттями, пам’яттю, емоціями і навіть потребою в безпеці. Смак може заспокоювати, запах – повертати до приємних спогадів, текстура – давати відчуття комфорту. Саме тому люди іноді тягнуться не до продукту, а до стану, який він їм дає.
Коли ми починаємо уважніше ставитися до смаку, запаху, текстури, їжа перестає бути автоматичною дією. Вона стає діалогом із тілом. І це вже зовсім інший рівень усвідомленості.
Що для Вас означає баланс між тілом і душею?
Для мене баланс між тілом і душею – це не ідеальний стан, у якому завжди все спокійно. Це чесний контакт із собою.
Це коли я чую сигнали тіла, розумію свої емоції, не зраджую свої потреби і не змушую себе жити в ритмі, який мені не підходить. Баланс – це не про контроль, а про налаштування. Як у чайній церемонії: важливі температура, вода, час, тиша, уважність. З людиною так само.
Як підтримувати себе в ресурсі в умовах активного життя?
Перш за все – перестати ставитися до себе як до нескінченного джерела енергії. Ми не телефони, які можна просто поставити на зарядку на 15 хвилин і знову бігти рятувати світ.
Для мене ресурс – це система маленьких щоденних ритуалів: якісний сон, тепла їжа, чай без поспіху, тиша, рух, краса навколо, правильне оточення. Дуже важливо не чекати повного виснаження, щоб почати про себе дбати.
Ресурс – це не розкіш. Це основа, без якої неможливо ні творити, ні любити, ні бути ефективною.
Анастасія, що Вас надихає ділитися своїм досвідом з іншими?
Мене надихає момент, коли людина раптом починає бачити себе інакше. Не через критику, не через «зі мною щось не так», а через розуміння: у мене є своя природа, свій ритм, свої сильні сторони.
Я дуже люблю допомагати людям повертатися до себе – м’яко, красиво, без насильства над собою. Коли жінка починає відчувати свою енергію, своє тіло, свою цінність, у неї змінюється погляд, постава, голос, рішення. Ось це мене справді надихає.
Яку пораду Ви дали б тим, хто хоче почати шлях до здорового та гармонійного життя?
Я б порадила почати не з радикальних змін, а з уважності. Не потрібно одразу змінювати все: харчування, режим, роботу, стосунки і колір стін у вітальні. Бо тоді організм скаже: «Дякую, я вийшов».
Почніть із простого питання: що мене наповнює, а що виснажує? Потім, з маленьких дій: теплий сніданок, спокійний чай, прогулянка, якісний сон, менше інформаційного шуму.
Гармонія починається не з великої революції, а з маленького чесного вибору на користь себе.
Про що мріяти зараз і які Ваші плани на майбутнє?
Зараз я мрію розвивати свої проєкти ще масштабніше – чайну школу, напрям китайської метафізики, авторські програми, які допомагають людям знаходити баланс через п’ять елементів, харчування, ритуали і глибше розуміння себе.
Мені хочеться створювати простори, де люди можуть не просто отримати знання, а прожити досвід трансформації. Через чай, красу, тишу, смак, усвідомленість і контакт із собою.
Мої плани – продовжувати поєднувати естетику, wellness, культуру і духовну глибину в сучасному форматі. Бо я вірю: майбутнє за тими практиками, які не ламають людину, а допомагають їй згадати свою природну силу.
