Домой Персона ФРАНЧАЙЗИНГ ПО-УКРАЇНСЬКИ. ВИГОДА ЧИ РИЗИКИ?

ФРАНЧАЙЗИНГ ПО-УКРАЇНСЬКИ. ВИГОДА ЧИ РИЗИКИ?

277
0

адвокат
Оксана Бойчук

Коротко про переваги і недоліки ведення бізнесу на умовах франчайзингу.

Уявімо ситуацію, що у вас є певний капітал, проте ви вагаєтесь у який бізнес його вкласти. Зазвичай існує два варіанти:
• започаткувати власну справу самостійно;
• відкрити бізнес на умовах франчайзингу.

Щоб започаткувати бізнес самостійно, зазвичай, необхідно розробити бізнес-план, стратегію подальшого розвитку, зареєструвати торгову марку і, залежно від виду діяльності, укласти ряд договорів з контрагентами. Це займає певний час – адже необхідних контрагентів потрібно ще знайти, провести переговори, підписати контракти, а реєстрація торгової марки займає від півтора до двох років.

Франчайзинг дозволяє вам вкласти кошти у «готовий бізнес». Обов’язковою умовою договору франчайзингу є наявність документа, який підтверджує правову охорону об’єкта права інтелектуальної власності (наприклад, свідоцтво на торгову марку чи патент на винахід або корисну модель).

На сьогодні існує безліч сайтів, де ви можете обрати вид «франшизи» залежно від розміру інвестицій та діяльності (сфера надання послуг чи здійснення торгівлі, заклади харчування тощо).

Усім відомо про «Львівські круасани», Aroma kava, Pizza Celentano Ristorante, «Львівська майстерня шоколаду», Grill pub та ін. Проте, не всі знають, що ці заклади працюють на умовах франчайзингу.

Отже, франчайзинг є способом ведення бізнесу, де ви маєте право використовувати бренд та бізнес-модель інших осіб. В українському законодавстві це називають договором комерційної концесії, порядок укладення якого регламентується Цивільним кодексом України. Предметом такого договору є право на використання об’єктів права інтелектуальної власності, (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів тощо), а також комерційного досвіду та ділової репутації.

Поняття франчайзингу виникло у середньовічній Франції та походить від слова «franchise», що означало надання привілеїв третім особам, які за винагороду виробляли продукцію для забезпечення державних інтересів. Незважаючи на європейське походження франчайзингу, найбільшого свого поширення та популярності він зазнав саме в Сполучених Штатах Америки.

Україна, в свою чергу, підписала один з перших договорів франчайзингуу 1993 році. Хоча ще у далеком у 1972 році СРСР уклав договір франчайзингу з корпорацією PepsiCo і ряд радянських підприємств, використовуючи дані торгові марки, виготовляли прохолоджувальні напої із сиропів-концентратів (це пов’язано з тим, що сам рецепт напоїв включений до комерційної таємниці корпорації та не підлягає розголошенню).

Отже, перейдемо до самого договору. Перед його укладенням клієнти намагаються проводити маркетингові дослідження для вивчення локації, цільової аудиторії та ін. Деколи це вимагається самим правоволодільцем.

Зазвичай, перед укладенням основного договору франчайзингу (комерційної концесії) сторонами підписується попередній договір. Це не є обов’язковою умовою, а більше є волевиявленням сторін. У попередньому договорі найчастіше передбачаються етапи підготовки користувача до ведення бізнесу по франшизі. Якщо це кав’ярня, то надається час для підготовки приміщення, проведення ремонту, закупівлі обладнання та меблів, укладення договорів з постачальниками кави та випічки.

Правоволоділець визначає умови ведення бізнесу, відповідно, необхідно дотримуватись усіх його стандартів та політики. Відхилення від таких умов, навіть якщо воно здається малозначним, може слугувати підставою для розірвання договору (як основного, так і попереднього).

Після закінчення строку, який передбачений попереднім договором, сторони укладають договір франчайзингу. Чинним законодавством України передбачено, що сторонами договору можуть бути юридична особа та фізичні особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності.

Однією стороною виступає «правоволоділець». Правоволодільцем є власник торгової марки, бізнесу. Іншою стороною виступає «користувач». Договір франчайзингу обов’язково має укладатися у письмовій формі – у іншому випадку він буде вважатися нікчемним.

Мережа ресторанів швидкого харчування McDonald’s ще на початку своєї діяльності намагалася працювати на умовах франчайзингу, проте, було дуже складно контролювати дотримання користувачами торгової марки якості продукції та її асортимент.

McDonald’s відрізнявся швидкістю приготування бургера, спеціально сконструйованою кухнею, яка дозволяла зручно переміщатися працівникам та надавала можливість приготувати бургер за 30 секунд. Відповідно, коли укладалися договори франчайзингу, а заклад ще не був таким популярним, ніхто не переймався дотриманням усіх умов франшизи. Користувачі торгової марки не будували кухню відповідно до вимог McDonald’s, швидкість приготування бургерів була довшою ніж 30 секунд, а асортимент не відповідав договірними умовами. При перших спробах франшизи правоволоділець зазнавав репутаційних ризиків, та відповідно, фінансових втрат. Після цього McDonald’s розірвав договори.

Що стосується розірвання договору франчайзингу, то слід зазначити, за законодавством, якщо офіційно не було встановлено строку, то будь-яка з сторін має право відмовитися від договору, повідомивши про це другу сторону не менше як за шість місяців (якщо більш тривалий строк не встановлений договором).

Проте, зазвичай, дуже детально передбачаються умови дострокового розірвання договору, особливо за ініціативи правоволодільця.

Законодавством передбачається, що договір франчайзингу припиняється у разі:
• припинення права правоволодільця на торговельну марку чи інше позначення, визначене в договорі, без його заміни аналогічним правом.
• оголошення правоволодільця або користувача неплатоспроможним (банкрутом).

Підсумовуючи, можна з впевненістю зазначити, що ведення бізнесу на умовах франчайзингу є вигідним з огляду на такі фактори:

Економічний
Франчайзинг допомагає розвивати бізнес і є взаємовигідним для обох сторін договору. Правоволоділець розширює бізнес за рахунок не своїх власних інвестицій, а інвестицій користувача, маючи при цьому можливість контролю за дотримання користувачем стандартів та якості.

Користувач, вклавши інвестиції, може «запустити» бізнес уже з готовим бізнес-планом.

Юридичний
Договір франчайзингу вимагає детального індивідуального підходу, оскільки у ньому відображаються умови ведення бізнесу, які дуже чітко встановлює його власник. Франчайзинг є вигідним способом ведення бізнесу, проте, потрібно розуміти, що підписуючи такий договір ви погоджуєтесь виключно на умови правоволодільця.

Якщо ви бажаєте укласти договір франчайзингу, рекомендуємо звернутися до фахівця у цій галузі.

Бажаю вам успіхів!

STATUS №15(4)
September 2020

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here